У  тому  ж  університеті  1912 р.  за  дисертацію  “Геометрія  Лобачевского  і  її  представлення  в  евклідових  просторах”,  виконану  під  керівництвом  проф.  А. Штоєра,  здобув  учений  ступінь  доктора  філософії  у  галузі  математики  й  астрономії.  Дисертаційна  праця  була  внеском  в  інтерпретацію  і  поглиблення  теоретичних  постулатів  Миколи  Лобачевского,  сприяла  ширшому  ознайомленню  наукового  світу  з  доробками  одного  з  найвизначніших  учених  українського  походження.

Іншою  ділянкою,  яку  розвивав  молодий  науковець,  стала  асекураційна  (“страхова”)  математика.  У  зв’язку  з  працею  у  страхових  компаніях  В. Стасюк  вважав  за  необхідне  поглибити  знання  з  різних  наук,  тому  навчався  як  вільний  слухач  на  філософському  (1912 – 1913)  і  правничому  (1916 – 1917)  факультетах  Львівського  університету.

У  тодішній  Польській  державі  українським  вченим,  за  невеликими  винятками,  був  закритий  шлях  до  університетської  кар’єри.
У  1919 р.  В. Стасюка  запросили  викладати  на  Університетських  курсах,  які  мали  відкритися  у  Львові  для  українців,  проте  так  і  не  відкрилися.  Зберігся  документ  про  те,  що  д-р  В. Стасюк  був  запрошений  викладати  у  Львівському  українському  (таємному)  університеті,  але  не  зміг  переїхати  до  Львова.  Деякий  час  був  без  роботи,  жив  у  рідному  селі.
З  1921 р.  довелося  працювати  в  середніх  школах  -  гімназіях.

У  середньому  шкільництві  здобути  викладацьку  посаду  українцеві  було  нелегко.  В. Стасюк  спершу  працював  у  Коломиї  (1921 – 1924),  а  згодом  був  змушений  працювати  в  Лежайську  (1924 – 1925)  і  Ланцуті  (1925 – 1928)  -  містах,  що  на  заході  українських  етнічних  теренів.  З  1928 р.  працює  у  Бережанській  гімназії.  Цей  знаменитий  в  тодішній  Галичині  навчальний  заклад  засновано  1789 р.,  причому  спершу  мовою  викладання  була  німецька,  з  1874 р.  -  польська  і  щойно  1905 р.  у  ній  відкрито  паралельні  українські  класи.  Серед  педагогів  гімназії  були  в  різний  час  такі  заслужені  громадські  діячі,  як  Костянтин  Лучаковський,  Олександр  Барвінський,  Юліян  Насальський,  Богдан  Лепкий,  Степан  Томашівський,  Іван  Зілинський,  Антін  Крушельницькій.  Закладені  ними  традиції  гідно  продовжив  Василь  Стасюк.  Поряд  із  викладанням  він  брав  участь  і  в  українському  громадсько-культурному  житті.  Це  засвідчує,  зокрема,  лист  подяки  від  Бережанської  філії  Союзу  українок.