/ В. Стасюк /
"Cogito ergo sum"
"Я мислю, отже, я існую." Вічні слова великого Рене Декарта. Кожного дня ми пізнаємо разом наш світ, котрий такий безмежний і цікавий, що викликає безліч запитань. Людина мислить, думає і , відповідно, в неї виникають запитання. більше »»В.Стасюк - людина з Великої Літери
Талановитий педагог, математик, визначний діяч свого часу.. більше »»
Учениця 8 класу Оксана Іванова Переможець багатьох учнівських олімпіад. Історія
Минуле школи - неоціненний духовний скарб особистостей, який впродовж десятків років хорошим навчанням, працею творили історію своєї школи, а в подальші роки - історією держави. Україна - частина Європи, і ми мусимо повернутися до її витоків - написання літопису рідної школи. Це невеличка сторінка в історії України, області, міста.
Перший спогад про школу, як навчальний заклад датується 1913 роком. У цьому приміщенні була польська гімназія,, Люкс ". На стіні навчального корпусу був напис латинською мовою "De clever" що в перекладі означає "Будь мудрий"
Сьогодні, коли йде реконструкція і добудова школи, буде відновлено цей напис, який вважаємо актуальним для всіх теперішніх і прийдешніх поколінь школи № 5.
“Будь мудрий” - це своєрідна настанова до дій, що є візиткою нашого навчального закладу.
Впродовж багатьох років окрасою школи був старий, розлогий каштан.
Сьогодні на емблемі школи, яку розробила випускниця школи, архітектор за фахом Дарія Михась, фігурує гілка каштану.
Це столітнє дерево не для одного покоління випускників було символом краси, сили і духу.
- Колектив вчителів спільно з учнями 8го класу. 1948 рік
Перший запис про школу № 5 сягає 1943 року, коли наше місто звільнено від німецько-фашистських загарбників. Стрийська гімназія була розформована. Ряд учителів свою педагогічну діяльність продовжували у п’ятій школі. Разом вони створювали неповторну творчу команду, основною метою якої було не тільки надання українській молоді фундаментальних знань, так необхідних для подальшого навчання у вищих учбових закладах, але й формування їхньої інтелектуальності та збереження духовності в складних умовах буття.
Учителі часто мінялися, а це вказувало на нестабільність у сфері освіти в післявоєнний період.
Як чоловіча, середня школа № 5 почала діяти з 1944 року.
Першим директором школи був Гунявий Микола Васильович.
- Директор школи Гунявий М.В. на екзамені у випускників 1947р.
За період роботи Гунявого в школі працювали : вчитель історії Жукоцький В.М. та його дружина Жукоцька М.С., вчителем логіки Косогор О.П., Щурко С.Д. довший час був заступником директора, українську мову і літературу Кравченко Н.М., вчителем німецької мови Грубський С.П., починав свою педагогічну діяльність Синишин Д.А. Незважаючи на важкі часи колектив працював дружно і злагоджено.
Діонізій Харівський - викладав музику і співи;
Теодор Романишин - математику, фізику;
Петро Омелькович - німецьку мову;
Михайло Тимчій - біологію;
п. Щурко - українську мову і літературу;
Петро Обаль - креслення;
Василь Стасюк - математику. Гунявий М.В. був директором школи по 1954 рік. Це були страшні повоєнні роки. Зруйновані будинки, вулиці, залізничний вокзал. Та життя продовжувалось. Перший навчальний рік в СШ № 5 (1943 – 1944 р.) була мішана школа хлопців і дівчат.
- Вчителі під час екскурсії в Криму. Місхор. 1950 р.
1944 році відкрилася СШ № 6 (на базі дитячої поліклініки по вул. Охрімовича) куди перевели дівчат СШ № 5. Таким чином СШ № 5, як чоловіча проіснувала 1954 рік.
- Випускники 1947 року - члени ОУН - УПА
Зі спогадів п. Ірини Титор
“У 1945 р. була створена організація ОУН – УПА керівником був учень В. Злупко, а учасниками І. Попович, В. Костишин, В. Держко, В. П’єщик, В. Кущак. Організація вважалася старшинською школою, метою створення була підготовка ідейних керівників відділів УПА. Все це трималося у великій таємниці. Тільки керівник організації отримував інструкції і розпорядження для подальшої роботи. Юні патріоти діставали зброю, медикаменти, які потім доставлялися воякам УПА, розповсюджували листівки. Однак знайшовся серед членів організації зрадник (він не був учнем СШ № 5). Всі учасники були заарештовані. Слідство тривало рік. Учні мужньо витримували всі катування. Хлопці були засуджені на різні терміни. Тільки завдяки директору школи Гунявому М.В. випускникам видали атестати за середню школу. Це був справжній іспит на мужність.
З 1955 по 1964 рік школу очолював Дригало Костянтин Романович. Саме в цей час у школі розпочав свій трудовий шлях випускник школи, а згодом Заслужений художник України Петро Обаль.
У 1964 році директором став Мелень Михайло Ілліч. За час його керування до 1979 року було добудовано корпус із двома кабінетами та їдальнею. З 1993 року по 2000 рік школу очолював Синюта Тарас Михайлович (нині директор спеціалізованої СШ № 4). В цей період розпочалася розбудова української національної школи, посвята школи, введення уроків християнської етики, народознавства. У 2000 році керівником школи стала вчитель школи Драбик Ольга, яка працювала на цій посаді три роки. Саме в цей час з ініціативи випускників школи 50 років, розпочалася робота по присвоєння школі імені Василя Стасюка - вчитель математики школи з 1943 по 1956 рік.
З 2003 року і по сьогоднішній день школу очолює вчитель-методист, вчитель фізики із 35-річним стажем роботи Валовін Марія Ярославівна. В травні 2004 року відбулася святочні академія з нагоди присвоєння школі імені Василя Стасюка.
